ЗАСКАВУЧА́ТИ, ЧУ́, ЧИ́Ш,
Заскавуча́ти, чу́, чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали… собаки. Стор. МПр. 111. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 96.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАСКАКА́ТИ, КА́Ю, ЄШ И КАЧУ́, ЧЕШ, →← ЗАСКА́БЛЮВАТИ, ЛЮЮ, ЄШ,